Прага на світанку

Приїхали до мене друзі, і одним з обов'язкових пунктів розважальної програми вибрали Прагу. Ну що ж, нехай буде Прага! Тільки, пам'ятаючи мій перший візит до столиці, я запропонувала їхати на світанку - і більше встигнемо, і туристів буде менше і я зроблю гарні фото. Так ми й вчинили, і друзі навіть не скаржились та старались виглядати радісними ;)


Побачивши з вікна рожеві хмаринки на світанковому небі, я так і поривалась вискочити з автобусу і фотографувати Карлів міст! А, чорт, ще ж не доїхали. Ну швидше, швидше!..


Підстрибцем по пустій набережній, розлякуючи голубів, милуючись одним оком на Празький Град, ми добігли до Карлового мосту. Завмираю на секунду... як незвично пусто! А руки вже розкладають штатив. І все, я поринаю у стихію, загубивши з виду своїх супутників і весь світ за межами видошукача...


Чомусь я хотіла саме сюди, на міст. І не помилилась, бо відтоді він став моїм улюбленим місцем Праги. Мені тут гарно. І не має значення, що це не оригінально і, можливо, ставить мене в один ряд з сотнями автобусних туристів. Хіба не все одно, що думають люди, якщо особисто для мене це - відкриття, особисто я живу в цю мить, і не ділюсь ні краплею з тисячами попередників.


Натхненно відзнявши, я повернулась в реальність і ми з друзями погуляли центральними площами, на яких лише починали з'являтись поодинокі китайці. Можна було фотографувати цілі панорами, захоплюючи в кадр бруківку, клумби, парасольки кав'ярень - все те, що скоро скриється за натовпами туристів...


Прийшла черга лівого берега, і перш за все ми пішли, власне, до берега. Бо там плавали лебеді :) Великі горді птахи на фоні празьких шпилів - подвійна краса! Там я теж надовго застрягла з фотоапаратом.


Від річки наш шлях повів вгору - крізь Малу Страну, площі і будинки, несхожі один на одного. Вулиці почали оживати, поспішати, дзеленчати трамваями. Ще вище, по сходам, а озираєшся - і Прага внизу! Оповите легким туманом далеке місто контрастує з черепицею дахів, що опинились прямо під нами. Осяяний сонцем замковий парк, дерева поволі скидають листя, а я не могла відірвати погляд від блакитних силуетів іграшкового міста. І скільки не фотографуй - все одно гарно!


На останок я повела друзів в той парк, який залишив найприємніші спогади з минулої поїздки. Там ми попили чай і визначились з подальшим маршрутом, милуючись краєвидом тих місць, де побували кілька годин тому. Було видно, як кишіє людьми Карлів міст. Добре, що нас це вже не стосується!

У нас із друзями залишились чудові враження від Праги, і я рада, що вони її побачили саме такою - спокійною, осінньою, сонячною... А я тепер знаю, коли приїздити до Праги, щоб воно було того варте. І обов'язково приїду знову!

4 коментарі:

  1. Красиво... Треба і собі спробувати потрапити туди з самого ранечка :)
    Дякую за супер-світлини! :)

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Обов'язково спробуй! І теж зробиш гарні фотки ;)

      Видалити
  2. да, радостно друзья встретили Прагу!
    фотографии, как всегда, отлично смотрятся и читается легко с интересом утро, город только просыпается, он прекрасен

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Спасибо. На рассвете Прага действительно прекрасна!

      Видалити