Бранч (Branč)

По дорозі до Брна ми заїхали ще до одного зруйнованого замку. Від автобусної зупинки потрібно було пройти 5 км до сусіднього села, навколо було тихо і безлюдно. Ми нікуди не спізнювались, але про всяк випадок поспішали, і під замок прийшли вже трохи захекані. А там - закрита каса. Невже облом? Пройшли повз касу, звернули на замкове подвір'я - а воріт ніде немає, скрізь вільний доступ. Тільки безкоштовно, на відміну від туристичного сезону :) Оце правильно!


Крім нас в замку не було ні душі, і так тихо і спокійно, що поспішати більше не хотілось... Зі старих стін видно далеко навколо - ліси і поля, залиті весняним сонцем, іграшкові будиночки і машинки, біла рисочка вітряка на горизонті. Я від цього замку багато не очікувала, але він мені дуже сподобався. Можливо, саме завдяки безлюдності?..


Захотілось подивитись на замок здалеку, і ми пішли на пагорб, який запримітили зверху. А звідти вже вийшли на дорогу, тільки вирішили звернути через поле до іншого села на трасі - так цікавіше! Знайшли клаптик снігу, що якимось дивом не встиг розтанути, і трохи його розкидали. Потім побачили, що хтось пасеться на полі... Косулі! Вони теж нас помітили і побігли далі. За поворотом виявилось, що їх там ціла зграя - стільки косуль одночасно я ще ніколи не бачила! Шкода, що вони були так далеко.


Крутою стежкою повз автентичні сільські хати ми спустились до траси і пішли на зупинку чекати автобус. Він скоро приїхав, але не зупинився. Отакої! До наступного ще година, їхати далеко. "Доведеться сидіти і чекати, а що поробиш", каже чоловік. "Ну, ми можемо спробувати автоспоп", пропоную я. Скептично зітхає - "Ти знаєш, як мені "щастить" з автостопом" - і залишає це на мій розсуд. А що, нічого ж не втрачаємо - думаю я і піднімаю руку... За дві хвилини біла іномарка підхопила нас і невдовзі висадила в центрі містечка, до якого ми і прямували :) "А ось як мені щастить з автостопом!" Тож ми ще й встигли пообідати перед поїздом, замість того щоб сидіти на сільській зупинці.


... Тітонька в залізничній касі все переконувала нас взяти квитки в обидва боки - дешевше ж вийде! Звісно, ми хотіли б ще повернутись в ці краї, але ще не знаємо коли.

... З вікна поїзда я фоткала затоплені лісосмуги і поля, щоб вдома малювати пейзажі по цим мотивам.

... Я не помітила, коли ми пересікли кордон, але чеська мова на пересадці в Бржецлаві відлунювала домашнім затишком - Břeclav, Hrnčířská, řřřřřřř! :)


1 коментар:

  1. косулі, зачекайте! давайте знайомитися...
    гарний малюнок -теплий, м"який

    ВідповістиВидалити